Склад підземного господарства

Состав подземного хозяйства

Політика Партії та Уряду, спрямована на усіляке покращення житлових умов радянських людей, визначає подальше все зростаюче будівництво житла, пов’язаного з ними установ та інженерних мереж. Виникають нові міста та робочі селища. У старих містах ростуть нові житлові райони, що за характером благоустрою та забудови перевершують колишні центральні частини цих міст.

Змінився планування житлових районів. Як найбільше (доцільна визначилася форма членування житлових районів на групи кварталів, що займають територію 40-60 га.).

Розмір кварталів у районах нового житлового будівництва збільшується порівняно з кварталами старої забудови та сягає 6-9, а в окремих випадках 12 га. При такому плануванні та забудові наших міст можливі та доцільні нові прийоми у рішеннях підземних мереж, що забезпечують здешевлення будівництва та покращення експлуатації. Мережі можуть і повинні укладатися не тільки вулицями, а й усередині кварталів по найкоротшій відстані, в найлегших умовах.

До складу підземного господарства сучасного міста входить велика кількість різноманітних мереж. До них відносяться:

Трубопроводи і канали:

водопроводи магістральні та розвідні, мережі каналізації господарсько-побутової, мережі каналізації зливової (водосток), мережі промислової каналізації, мережі дренажні, мережі теплопроводів, мережі газопроводів високого тиску, середнього тиску та низького тиску, бензопроводи, нафтопроводи, канали для відведення струмків та річок.

Кабелі:

силові високої напруги, так само, низької напруги, вуличного освітлення, транспортні, телефонні, телеграфні, радіоосвітлення, зв’язки відомчі, пожежної сигналізації.

Інтенсивне зростання мереж

Интенсивный рост сетей

За останні 30 років підземне господарство в містах Радянського Союзу збільшилося в багато разів і продовжує збільшуватися в прогресії.

У 1917 р. протяг міських мереж водопроводу у містах вбирається у 8000 км, мереж каналізації – близько 3000 км, газових мереж – лише кілька сотень кілометрів.

До теперішнього часу довжина мереж зросла у багато разів.

Інтенсивне зростання мереж продовжується. Так, лише по Москві 1954 р. укладено 460 км мереж водопроводів, каналізацій, газопроводів і теплопроводів, крім різних кабелів, внутрішньоквартальних та інших комунікацій.

Одночасно зі зростанням протяжності підземних мереж збільшується кількість площ, вулиць та проїздів із удосконаленими бруківками.

Вартість розтину та відновлення 1 м2 мостових залежно від конструкції проїжджої частини коливається від 35 до 100 руб. Мостові розкривають не тільки при укладанні нових мереж, але і при різних ремонтах, ліквідації аварій, влаштуванні будинкових приєднань і т.п.
п.

По Москві 1950 р. адміністративною інспекцією було видано дозвіл на розтин 940 000 м2 мостових.

Як видно, залежно від розміщення підземних мереж на території міст, кварталів та вулиць з різними типами дорожніх покриттів витрати на відкриття та відновлення бруківок можуть змінюватися.

Крім безпосередніх витрат на розтин та відновлення мостових, укладання мереж та інші роботи, є ряд непрямих витрат, врахувати які у грошовій формі важко. До них відносяться: уповільнення руху транспорту, порушення його нормальної роботи тощо.

Усі наведені міркування свідчать, що питання правильної організації підземного господарства при сучасних масштабах розвитку міст мають велике; економічне значення і відіграють серйозну роль у повсякденному житті великого міста.

Протяжність підземних мереж знаходиться в тісній залежності від поверховості будівель та щільності забудови. При повному обладнанні будівель різними видами благоустрою сумарна довжина мереж у метрах (магістральних, вуличних та внутрішньоквартальних), віднесена до 1 м2 житлової площі, є значною.

З підвищенням поверховості збільшуються діаметри трубопроводів та каналів, ускладнюється конструкція покриттів вулиць та проїздів, підвищується інтенсивність руху автомобілів та масового пасажирського транспорту. Тому проблема правильного пристрою всієї сукупності підземних мереж у комплексі із забудовою є дуже актуальною як при малоповерховому, так і особливо при багатоповерховому будівництві.

Неосяжні розміри

Необъятные размеры

Величезне народногосподарське значення мають збільшення термінів служби підземних труб та кабелів та боротьба з корозією. Умови корозійності труб із різних матеріалів також впливають на їхнє розміщення у профілі вулиць.

Характерною особливістю життя радянського міста є комплексність, гармонійність розвитку всіх складових елементів у взаємному зв’язку із плануванням та забудовою. Підземні мережі в наших містах є досі відсталою ділянкою міського господарства. Перед містобудівниками стоїть серйозне завдання подолати це відставання та забезпечити подальший максимальний розвиток підземних інженерних споруд.

Неосяжні розміри нашої Батьківщини визначають виняткове різноманіття містобудівних умов (кліматичних, ґрунтових та ін.).

Однак за всієї різноманітності місцевих умов є все ж таки деякі основні технологічні та будівельні вимоги, які є спільними для всіх випадків радянського містобудування.

У цій роботі ми зупинилися лише на основних технічних питаннях у галузі підземного господарства.
Впровадження нової техніки за величезних обсягів житлового будівництва забезпечує введення в експлуатацію будівель через 6-7 місяців після початку будівництва. До початку будівництва мають бути підготовлені всі комунікації, вироблено чітку плановість у роботах з реконструкції існуючих дорожніх покриттів з одночасною реконструкцією підземних мереж. Цілком неприпустиме ще зустрічається на практиці залишення під новими асфальтобетонними дорожніми покриттями різних мереж, часто дефектних, що створюють величезні труднощі в подальшій експлуатації.

Необхідно видання технічних умов на прокладання підземних мереж, достатніх для розробки на їх основі правил щодо окремих міст, в яких повинні знайти відображення всі місцеві умови. Все це потребує серйозної організаційної роботи з боку органів комунального господарства та управлінь у справах архітектури.

Необхідність раціональної організації підземних мереж

Необходимость рациональной организации подземных  сетей

У зв’язку з неухильним зростанням матеріальних та культурних потреб населення, зі зростанням чисельності населення постійно збільшується потреба у воді, теплі, газі, електроенергії тощо.

Існуючі комунікації з пропускної спроможності неспроможна задовольнити ці потреби. Технічний стан цих комунікацій ще викликає необхідності їх заміни. Тому доводиться іноді укладати деякими вулицями, що вже мають водопровідні, газові та інші мережі, нові, додаткові мережі, паралельно існуючим. Кількість мереж таким чином на вулицях зростає.

З розвитком техніки з’являються нові види комунікацій. Виникають газопроводи, теплопроводи, кабелі-радіомовлення та телебачення. Усе це свідчить необхідність раціональної організації підземних мереж з урахуванням перспектив їх розвитку.

Укладання мереж під проїжджою частиною вдосконалених бруківок має бути дуже обмежене. Сучасні габарити тротуарів не дозволяють укласти під ними значну частину підземних мереж.
При великому розвитку інженерного обладнання міста необхідно включити у профіль вулиць спеціальні технічні смуги для розміщення під ними підземних прокладок та оформити ці смуги у вигляді поширених тротуарів та зелених смуг без дерев.

При початковому розвитку підземного господарства всі мережі вкладалися у землі індивідуально, окремо одна від одної. Поступово, зі зростанням кількості мереж та стисненням міських проїздів, постало питання про об’єднання різних комунікацій у колекторах, що займають відносно менше місця та полегшують експлуатаційне обслуговування мереж. В даний час серед фахівців є прихильники будівництва колекторів як основного способу раціональної організації підземного господарства. Ми вважаємо, що це питання має вирішуватись у кожному випадку на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням усіх умов експлуатації. Кожен вид укладання має власну сферу застосування. Важливо встановити всі фактори впливу та прийняти найбільш правильне рішення з погляду економіки, будівництва та експлуатації.

Значним злом для сучасного міста є необхідність відрита траншів на вулицях та проїздах для укладання чи ремонту підземних мереж. Сучасна техніка розробила ряд прийомів укладання труб і кабелів без розтину траншей, що дозволяють гнучкіше розмістити підземні мережі.

Клейові з’єднання деталей

На багатьох заводах широко застосовується зрощування деталей обкладки по довжині з двох і навіть з трьох шматків, для чого після першого пропуску через чотиристоронній стругально-калювальний верстат в торцях, що сполучаються, за допомогою одностороннього шипорізного верстата зарізають потрійний шип глибиною 50 мм на одній деталі і відповідну інший, потім змащують шип і вухо клеєм і з’єднують їх по довжині.

Для отримання більш міцного клейового з’єднання можна рекомендувати робити це з’єднання груповим (гребінчастим) шипом.
Зарізка шипів і вушок в торцях деталей, що з’єднуються, здійснюється на звичайному вертикально-фрезерному верстаті за допомогою наборної фрези для зарізання групових шипів.

Склеювання деталей здійснюється на верстаті, використовуючи азотнокислий калій на www.kz.all.biz, можна досягти прозорості скла. На якому деталі укладаються на станину і за допомогою гвинта та упору здійснюється щільний притиск однієї деталі до іншої.

У такому положенні деталі, що склеюються, витримуються 2-4 години в залежності від застосовуваного клею. Надалі процес обробки деталей складових обкладок не відрізняється від цілих заготовок.

У брусках заповнення суцільних серединок клеєних щитів виконуйте: строжка граней (кантів), що склеюються, а в брусках пустотних серединок – строжка площин з одночасною калібруванням товщини. Ці операції здійснюються на односторонньому рейсмусовому верстаті.

Істотно відрізняється від описаного процес обробки деталей коробок. Відмінність це полягає в тому, що обробка 28 починається зі стружки на фугувальному верстаті однієї пласті і кромки до утворення між ними прямого кута; таким чином, ці площини стають базовими.